Я ОБРАНЕЦЬ ТВІЙ
| Я ОБРАНЕЦЬ ТВІЙ. Пройде зима і весна проскоче, Душа твоя холодна і пуста, До світла йти ніяк не хоче, І промінь сонця до себе не пуска. Ледь серце стукає у грудях, Биття слабке і зовсім не бідове Ритм життю не шукає в людях, Бо стукоче тихо без любові. Ні з ким красу ділить не хочеш, Не знаєш на кого вибір упаде, В листопаді з любов’ю ти не зашепочеш , А теплий травень без зову не прийде. Чому зі мною, ти мила не фліртуєш, Ховаєш очі і хмуриш брови, Страждань мою, ти також не шануєш, Можливо, ждеш спасіння від покрови. Невже тобі так осінь до лиця, Плаксива поглядом холодна і байдужа, Вона ж красу усю ховає до кінця, І жде коли її обійме стужа. Я, обранець твій - чарівник із раю Чарою своєю – тихо і розкуто, Міцно обнімаю, серце зігріваю, І воно вже в тебе - палко стука. | |
| Категорія: Вірші | Додав: ivan44 (29.05.2011) | | |
| Переглядів: 752 | Коментарі: 6 |
| Всього коментарів: 6 | |
|
| |
1 
Вхід на сайт
Наше опитування
Міні-чат
Статистика
Всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Друзі сайту