Кінець дитинства
| Якби були у мене крила, то полетів би я на місяць. А хтось під боком мені каже, що це зробити неможливо. Та як же так, питаю я, це був весь сенс мого життя, про це я мріяв і цим жив, а ти таке тут розповів, що там є небо і є космос і що зробити це непросто. Я цього не хочу чути, ти мені збрехав в обличчя і космос полечу я, піднімусь все вище й вище. Каже знову хтось під боком, це лише дитячі мрії, Тобі, синку, вісім років, підростеш - все зрозумієш. | |
| Категорія: Вірші | Додав: Kot_Jara (14.06.2012) | | |
| Переглядів: 839 | Коментарі: 1 |
| Всього коментарів: 1 | |
 0  Настя
14.06.2012 23:02 | |
Вхід на сайт
Наше опитування
Міні-чат
Статистика
Всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Друзі сайту