Головна » Публікації » Вірші

Навіщо ще заходжу на її сторінку.....

Навіщо ще заходжу на її сторінку,
Вона уже дано стала заміжня жінка,
Навіщо і не знаю новини там дивлюсь,
Хоч і розумію, що так роблю собі гірше.
Але мов магнітом мене манять її фото,
Й після шоку, що сам собі його завдав,
Оговтаюсь від того погляду-магніту,
І трильйонами секунд знову туди не заходжу.
І мав би жити вже давно своїм життям повноцінним,
Будувати нове реальніше майбутнє,
І не жаліти, не плакати, пробачить те минуле,
І отямитись уже, бо вбиваю себе сам.

Зупинись! Табу! Нетреба! Не заходь!
Туди дороги більш тобі немає,
Там лиш ти знайдеш, той забутий сум,
З яким боровся ти трильйони пройдених секунд.
Ти маєш в переді своєму, ще важливі речі,
Екзамени, робота, дім, нове життя!
А ти, мов божевільний, п’єш сам оту отруту знову,
Яку розпізнав давно з поміж прісної води життя.

І мав би зупинитись, почати усе знову,
І може все закінчиться (тай воно й повинно),
Може коли видалю й забуду свій акаунт і пароль,
Тоді, можливо, стане легше, і спільні фото,
В альбомі моїм, коли дивитимусь колись,
Уже не навіюватимуть суму й болю,
А буде просто фото і лиш людина,
Яку пробачив, й сам залишився людиною.
Дата: 24.10.2017 | Перегляди: 114 | Відгуки: 0 | Автор: Andrew
Додавати відкуки можуть тільки зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]