Небесна сотня
| Рідна земле, моя рідна мати У годину таку непросту Я тобі так не можу сказати Що за думку я маю одну. Певний хаос в моїй голові Ці слова дуже важко писати Я присвячую їх не тобі А Героям я хочу сказати. Ви пішли на нерівні бої Ви борцями були за свободу І Ви лишитесь ними всі дні Задля блага усього народу. І не було страху на очах Ви з відвагою шли на злі пулі Бо свобода для Вас у цей час Була вищою власної долі. Ви покинули власні домівки З барикад не зійшли ні на мить Боронили себе і всіх рідних Просто тих, хто хотів вільно жить. Саме зло, що стояло навпроти З боку іншого тих барикад Забирало життя і ні трохи Геть не знало, що таке страх. Як можна слухати ката Як можна йти брат на брата Як не боятися Божого гніву І забрати в матері сина. Залишилася дочка без батька Біля могили заплакана мати Вже немає її чоловіка Вже загинув наш братик навіки. Проте наші серця не порожні Наша душа – не бездушна Запам’ятаємо подвиг Героїв Що дали крок вперед нам потужний. І тепер вони разом з Всевишнім Боронять нас від лиха такого. Небесна сотня - яка ти велична Справжня сила та воля народу. P.S. Герої не вмирають | |
| Категорія: Вірші | Додав: (24.02.2014) | | |
| Переглядів: 2008 |
| Всього коментарів: 0 | |
Вхід на сайт
Наше опитування
Міні-чат
Статистика
Всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Друзі сайту