Портрет
Дівчина в сірому пальто Малювала ескізи в метро, Шукала правильний профіль, і анфас Пильно в екстазі вибирала не раз. Вона замість ходити в кіно, Ввечері бралась за полотно Вкладаючи віру, надію, любов, Інколи, навіть, власну кров. Писала портрети із різних облич, Тихо вдивляючись в темну ніч, Творила образ саме того Без кого серце її не могло. Вдихаючи запах олійних фарб, Постійно будучи тут і там, Втрачала натхнення й шукала знов, Говорила зі мною про свою любов. Писала образ із різних облич, В ранок переходила темна ніч, Вона писала той портрет, Ховаючись в диму сигарет. Коли розійшлася нічна пітьма, Вона на підлозі лежала сама. Серед кімнати, поруч з холстом, Накритий сірим її пальтом Ховався таємничий портрет. Його оцінив би великий естет, Допиваючи свій лікер, В якому був яблуневий естер. | |
Категорія: Вірші | Додав: Вечірній_живопис (15.03.2015) | | |
Переглядів: 454 | Коментарі: 1 |
Всього коментарів: 1 | |
0
prihodchukt
22.03.2015 17:14 | |