...

А так хотілося б щасливою побути,
Недовго хоч на деякий період часу,
та як до себе щастя заманити,
Коли воно тікає так одразу??

І зараз,незнаю що робити,
Неможу я змиритись з тим,що є.
І тільки хочу поряд з ним я бути
Та я незнаю чи можливо це..

А я Кохаю,за усе кохаю,
За карі очі,і пряменький ніс,
За усмішку його прерасну,
Адже Любов у серце він мені приніс.

Він такий прикольний,він найкращий!
Коли я з ним була,то забувала все,
Оце насправді є безмежне щастя,
Коли Кохання в серці так цвіте.

Так,він боляче зробив мені нестерпно,
Настільки важко,що нехочеться життя,
А я сижу немов у клітці пташка,
Сижу й чекаю,а що,незнаю і сама??

Напевне я надіюся на чудо,
Що він позвонить і скаже ті слова,
Які від нього хочу я почути,
І усе стане на свої місця!!

Та НІ!Це тільки мої мрії,
він непозвонить непотрібна я йому,
А я незнаю що мені робити,
Адже так сильно Я ЙОГО ЛЮБЛЮ...