Пробач мені!
| Пробач мені,що так страждаю В розлуці - ти моє життя, В твоєму погляді блукаю Тону в блакиті небуття. Пробач мені що так кохаю З одним тобою б вік пройти.... Я мрію,хочу, і чекаю... Коли сім'єю станем ми. Можливо я ще не остання В твоєму списку наречен, Та вірю я в твоє кохання І не люблю прощальних сцен. Земля підніметься угору Назву коханим чоловіком я тебе, Почуєш любий,знову...й знову... Коли душою й тілом відчуєш пристрасно мене... | |
| Категорія: Вірші | Додав: (18.01.2012) | | |
| Переглядів: 2170 | Коментарі: 8 |
| Всього коментарів: 8 | |
 2  Василь
18.01.2012 16:13 1 Василь Гонимар
18.01.2012 16:16 2 Василь
18.01.2012 16:52 1 Коля
18.01.2012 19:49 0 Лена
21.01.2012 22:19 1 Елена
23.01.2012 14:13 1 Роза
26.01.2012 16:56 | |
Вхід на сайт
Наше опитування
Міні-чат
Статистика
Всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Друзі сайту