ЧАТ

«РІКА ЧАСУ»

Мене ти втратив, втратив назавжди
І лише спогади нам не дають спокою,
Мого повернення ніколи більш не жди
Бо час вже сплив широкою рікою.
Ти ще згадай мене на самоті
Моі закохані у тебе сині очі,
Згадай, як ми були одні
У березневі і травневі ночі...
Згадай мене... Хоч раз іще згадай
Бо я тебе не згадувать не можу
І спогад, як медовий чай
І гріє, і водночас ще тривожить.
Я не байдужа, досі ще люблю
Та ти із іншою стрічаєш вже світанки
А я щаслива, я переживу
Хоч і самотня в вересневі ранки.
Мене згадаєш ще не раз в житті,
І спогади ніколи не дадуть спокою,
Мого повернення ти не чекай, не жди
Бо час вже сплив широкою рікою...
Додавати відгуки можуть лише зареєстровані користувачі!