Головна » Публікації » Вірші

Вік людини - єдиний бар’єр

Тут мої думки
Всі почуття, образи та біль
Що я хочу від свого життя
Це лиш любов‘ю окутать її

Кличе вона мене
Сама іде назустріч мені
Але чи насправді це все так є?
А може я бачив це у вісні?

Чому все так складно для мене?
Говорять мені: «Не біжи, все само прийде»
А мені кортить до неї
Хочу цілувати її до поки час не спливе

Їй 20, а мені 17-ий минало
Та чи вік важливий?
Мабуть так...
Бо зі мною вона не захоче зустрічатись
Адже ій треба заміж, а не з малим мрійником гулятись

І так проходять мої sweet seventeen
І не знаю чого мені чекать надалі
Серце моє болить. Де мій Нітрогліцерин?
Живу дишу по новому но вспоминаю даты...
07.07.18
Дата: 17.07.2018 | Перегляди: 10 | Відгуки: 0 | Автор: UraganCat

Теги: love

Додавати відкуки можуть тільки зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]