Вітаю Вас, Читач! Реєстрація RSS

...

П'ятниця, 29.03.2024

Вона молилася
Вона молилася, щоночі снились їй кошмари,
не маму кликала до себе, його ім'я лунало.
Він завжди поруч був і пригортав до себе,
усі страхи проходили й думки всі невеселі.
Вона молилася, щоб він не зник назавжди,
щоб залишився з нею до кінця віків і правди.
З ним засинала ввечері і прокидалась вранці,
він на роботу проводжав і цілував рум'янці.
Вона молилася, щоб зберегти своє кохання,
він був придуманим героєм, був нереальним.
Створила образ і дала йому усе найкраще,
тому розтатись з ним було все важче й важче.
Вона молилася, щоб десь собі зустріти світі
хоч трохи схожого на нього і міцно полюбити.
І від знайомого коли прийшла з букетом квітів,
сказала досить, його усе ж змогла зустріти.
Вона молилася, нові стосунки процвітали,
свого героя позабула, вже іншого давно кохала.
Але так сталося, що він їй завподіяв кривду,
з ним попрощалася назавжди, підірвав довіру.
Вона молилася, не причинити щоб собі нічого,
в пустій кімнаті впала вбита горем на підлогу.
Хтось поруч ліг і міцно обійняв, її герой був поруч,
він витер сльози і сказав, не лишить вже ніколи.
Категорія: Вірші | Додав: Kot_Jara (20.06.2012) | Автор: Макс Мол E
Переглядів: 719 | Коментарі: 3
Всього коментарів: 3
Поганий пост 0 Хороший пост
13.07.2012 22:19

Дуже круто!!! Стільки емоцій. Такі вірші приємно читати smile
Поганий пост 0 Хороший пост
Лялечка
19.07.2012 15:24

Макс, я закохалася в тебе і твої вірші)))
Поганий пост 0 Хороший пост
Мк
14.11.2012 14:33

до мурашек...
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]