Космічне щастя
| Вступ Коли я побачила його, то посміхнулась вперше в житті. Моє космічне щастя. Я обіцяю, що колись ми закінчимо цю книгу Разом з нашими дітьми. І. Те, що безцінне Часом буває, що ми не помічаємо свого щастя, яке зовсім поруч. Варто лише оглянутися,воно стоїть за твоєю спиною. Наше життя складається з маленьких частинок щастя, збираючи які, ми отримуємо велике щастя. Головне не розгубити його. Раптом. Все трапляється раптово. Кожна мить безцінна. Якщо ти уявляєш якусь людину, своїм супутником по житті, значить в тебе є плече, яке тебе підтримає, вуха, які тебе вислухають, його руки, які будуть гріти твої. Дехто, не розуміє для чого він живе. Прокинься зранку і подумай про те, що важливо. Про те, чого в тебе колись не було, або може не стати. Ми думаємо, що в цьому житті ми мізерні, і за нас давно все вирішено. Забудьте. Ідіть проти правил. Ви в силі змінити те, що тягне вас на дно. Ставши на краю прірви, важливо зрозуміти те, що у вас є крила і ви можете все. … _« Якби я тебе не зустрів.» _ «Я не знаю, що би зі мною зараз було. Як добре що ми тоді зустрілись.» … ІІ. Океан Коли вперше зустрічаєш людину, важливо подивитись тільки в очі. Це душа. Буває, що нічого там не побачиш; бувають і бездушні. В його очах, океан добра, любові, невинності. Безмежна душа. Безмежний він. Не колір відіграє роль. Сам погляд, щось неймовірне. Не вірте людям, які кажуть, що у вас надзвичайно красиві очі. Повірте тій людині, яка просто стоїть і мовчки в них дивиться. Деколи, ми хочемо закритися від усього, щодня носимо маски, щоб не було видно нашої душі, щоб не зробили в ній свіжих ран. Тільки щирість іншої людини, здатна зняти з нас цю маску. … -« Коли я тебе побачила, то відчула, що ти не такий як всі. Я таких людей ще не зустрічала.» … ІІІ. Без тебе Знаєте, як важко коли людини немає поруч? Це пекло. Коли ти не можеш подивитись в очі, коли не можеш запитати: а що ти сьогодні робив? Найгірше, коли людина була сенсом життя. Разом з нею йде все. Але потрібно чекати і вірити. Дві істини, які рятують людей. Ви повинні завжди пам’ятати те, що чекаючи на когось, в майбутньому ви будете нагороджені вічністю. В інакшому випадку, потрібно кидати все, і бігти за тією людиною. Бігти не оглядаючись. Не роздумуючи про щось. Знайти і не відпускати. … _ « Я дуже сумую. Без тебе важко.» _ « Я приїду і все буде добре.» … ІV. Схожий Захотілося. Синочок. Копія тебе. Схожий усім. Добрими очима, гладким волоссям, а найголовніше характером. Твоєю простотою, людяністю, чесністю і вірністю. Ми виховаємо його так, що будемо пишатися ним, а він нами. Уявляєте, ще одне таке щастя як він? З такими малесенькими ручками, але з таким великим серцем. Засинати втрьох з почуттям безмежного щастя. І не одного, а двох. Таких рідних. ... _« І в нас так буде.» _« Я кохаю тебе більше за життя.» … V. Спогади Найприємніше, коли є що згадати. Коли вночі не можеш заснути, бо згадуєш як він ніс тебе на руках, як ховав під своєю курткою зимовими вечорами, як сиділи на лавочці під дощем і було абсолютно все одно. Просто затишно, просто спокійно, просто твоє і все. Не хочеш ділити ні з ким. Щоб не віддавати комусь іншому такі спогади. Просто бережіть. Любіть. Зігрівайте. Всією душею і тілом. Це вам послано Богом, щоб ви зрозуміли для чого живете. Є речі, які ми розуміємо не зразу, а потім стає пізно. Не відпускайте, те, що дорого і те, чим живете. Одного ранку ви прокинетесь і зрозумієте що у вас залишились лише ці спогади і більше нічого. Бережіть, щоб там, в далекому, було що розповідати. … _« Діти, ходіть сюди. Хочете щось розкажу? Як я колись їхав на роботу, а ваша мама так плакала.» … VI. Завжди з тобою Знай, я як і обіцяла, буду завжди поруч. Буду підтримувати у важкі хвилини, буду утішати і піклуватися про тебе. Ти єдине, для чого я дихаю. Я не хочу, щоб мій кисень закінчився. Я хочу прасувати твої сорочки, готувати для тебе їсти, кожного вечора чекати тебе з роботи. Засинати в твоїх обіймах. Найбільше чого я хочу. Тоді ніхто на землі, не зможе переконати мене, що він щасливіший за мене. … _« Ти будеш зі мною все життя?» _« Буду з тобою. Завжди поруч. Обіцяю.» … VII. Мій космос Я буду завжди твоїм сонцем. Все життя буду освітлювати твою дорогу. Щоб ти не заблукав і йшов у правильному напрямку. Буду вести тебе. А ти не дозволь мені упасти. Мені потрібне твоє плече. Та ні, потрібен ти весь. Твої очі, твої губи, твої руки, твоє волосся. Наші дороги, в нашому з тобою космосі, переплелись. Не дозволимо нікому їх розплутати, розірвати. Ти моє безмежне, вічне. Я вірю в тебе. Я вірю в нас. Між зірками. | |
| Категорія: Проза | Додав: (06.04.2014) | | |
| Переглядів: 648 |
| Всього коментарів: 0 | |
Вхід на сайт
Наше опитування
Міні-чат
Статистика
Всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Друзі сайту