Лікар
 Лікар. – Окрім виписки, вам нужна справка про лікування? Володимир. – Ну да, нужна. – Харашо, тоді ми будемо її робити, а Вам потрібно буде почекати до 16-ти годин вечору. – Гаразд. Виписку і справку принесли, коли вже добряче посіріло. Я вже був зібраний, попрощався з коллективом палати і вийшов… забувши про футболку висівшу в шкафчику. А Я любив цю футболку. Смішна ціна: бо щоби отримати щось – треба віддати навзаєм. І ось, з дорожньою сумкою, з випискою, після 10 днів жизні в лікарні, в цих досить чудових місцях міста, Я вже прямую по Дзержинській, вирішив прогулятися – аж в центр, до Укртелекому. Сніг, сильний мороз. Вчора -17 було. Пів 5-ї вечору. Дійшов до зупинки, дочекався №22-гу маршрутку «Дзержинка-СЕМстанція. В общагу приїхав в 17ій з лишнім, хв. в 20. Четвер, рання ніч 24го грудня 2009 р. Різдвяний вечір. Швидко перезібрався; поки їхав на Роменську, добряче розігрівся в руках, тому забив на рукаці, залишив в комнаті і, не затримуючися, знову відправився в центр. На концерт Другої Ріки. Там була 5-ка привезених виконавців, але мене цікавили тільки Друга Ріка. Вони виступали 4-ми. -18 – але мені було добре, без рукавиць, запал та адреналін допомогли, час від часу – ховаючи долоні під руками куртки, прижимаючи ліктями. Мене рвало від шаленства – від шаленства потрібної мені музики, її концерту, якого Я так запрагнув цієї осені, а може і давніше – того бувалого серпня. Кінець Цього концерту й початок Зустрічі з Дивовижею | |
| Категорія: Проза | Додав: volodiymyr (09.11.2024) | |
| Переглядів: 30 |
| Всього коментарів: 0 | |
Вхід на сайт
Наше опитування
Міні-чат
Статистика
Всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Друзі сайту