Містифікація
Містифікація почуттів. Містифікація стосунків. Містифікація – як світосприйняття, запобіжник для своєї унікальної самоідентичності. Кожен крок, кожен крок в нове, пірнання в день, вихід з порогу, саме Та і саме Така вибрана відповідь, манера повідінки, бачення ситуації: повні містифікації Оточуюче наповнене трансцедентним, езотеричним, духовним, божествественним, страхами, стражданнями, маріонетковістю, закланністю. З дитинства, знаєш тільки одне слово, саме підходяще й універсальне, це і Мерлін і Казка, і притемна фіолетовість ночі – це містика. В мої шкільні роки її вистачало в серіалах, на любий смак та інтерес, повернутість, в ромовах з пацанами по вечорам в палаті лікарні. Недавно збагнув, що моя кохана – така ж. В неї сильна містифікація всього довкола неї, від чого будувати хорошее, добре, безпечне – особливе мистецтво самоіснування. Моя-не-моя, але: Я її знаю, моя добра знайома, відома мені особа. Мої містифікації перейшли на інших рівень, асоціації й мова пісень, окрім бувалих знаних давно звичних мені завбачень. Збираючися на можливе побачення, інтерпритуючи на коханого разом.ні., побачений фільм – кожен в своєму місті, в свій день місяця: обов'язково нагадати про крайнощі побаченого й адптувати під свої дивні тривоги: розтин – всьому пояснення. Це містифікації й псилогізми довкола кінокартини: Чужой: Завет, 2017 р. Але нехай це не дивує ніяких яжпсихолог, в менежпройденимикурсамистінаобвішена… це не для вас, це для кожного, вслух. А вдруг щось знакомее проскоче й в своєму досвіді щось спливе, згадається, натяки оживуть. А взагалі-то, це весело. В мене от, дивні думки про самовоскресіння Кореша витають. Це я начитався «День Вентворта» Говарда Лавкрафта, +ідеї з «Случай Чарльза Декстера Варда». Хм. Зате не як у всіх. Я не ваш. А коли щезну – сам Павлов мені позаздрить. Він помирав під пристальні записи своїх довірених студентів, але помирав як фізіолог. Я ж – зможу радіти переходу і завжди махаю ручкою позбавленню. Сни й мої і так щоденні містифікації довершать свою справу, все адаптують й підкажуть варінти. Всі ті альтернативи – може й художньо цікаві – але не дуже цікаві по факту Просто живи, просто дивися й відчував своє існування, мислення, Відчувай, переживай, наповнюйся, Спустошуйся… Ех, сноби… навіть якщо я скучний – а борюся за своє краще, але по-вашому, не по-їхньому. Як же іще? А чуттєво, по-справедливості, самовиховання й постійне самоспостереження як собою, так і за вами, кожним. Чому в такі емоції, чому в такі думки, чому в тишу, чому в галас, визнавати себе, признавати як є… Привіт моїм Людям, і тим, хто стане ними в подальшому | |
Категорія: Проза | Додав: volodiymyr (06.05.2025) | |
Переглядів: 5 | |
Всього коментарів: 0 | |