***
| Смуток та печаль полонять мою душу Розтерзану життям і наповнену Невірного кохання та брехні. Думки,думки ці такі жахливі думки. Про те що є, про те що буде Та про те чого не було і не може бути: Чи є у мене друзі, чи є у мене Хоч частинка справжнього життя... Без брехні, без болю та страждання, Наповненого чистого і справжнього кохання, Лиш оце питання терзає мою душу З вечора й до рання. | |
| Категорія: Вірші | Додав: Killer (21.09.2012) | | |
| Переглядів: 555 | Коментарі: 4 |
| Всього коментарів: 4 | |
|
| |
1 
Завжди є вірні друзі провірені роками на яких можна покластися. 
