***
| Те,що в мене на душі НЕ передать словами Мої уста такі сухі Мовчали довгими роками Колись ,було усе не так Вони охоче розмовляли Тепер, на них посів лиш мрак Уста тихенько повмирали Я вже й не згадаю Чи я колись сміялась У пам"яті своїй читаю Тоді,я вперше закохалась І ця любов була одна І була віра Лиш щастя приносила вона Навіки в мому серці сіла Минали ці щасливі дні І вже минули Уста мої,стали німі І душу в тьмі замкнули Любов не вічна Це лиш мрія Коли вона зникає Лишається одна надія А потім-і вона стухає.. | |
| Категорія: Вірші | Додав: ghost (17.10.2013) | | |
| Переглядів: 427 |
| Всього коментарів: 0 | |