Вітаю Вас, Читач! Реєстрація RSS

...

Понеділок, 02.03.2026

А я iшла
Кричало серце:
«Зупинись!»,
«Залиш його!» - душа
просила.
А я ішла… Ішла туди,
Де очі карі поманили.
Вкрита трояндами
дорога
До серця милого вела.
Не подивилась, що
стебло колюче,
Не зупинилась… Далі
йшла…
Покохала карі очі,
Чорні брови полюбила,
А тепер не сплю
щоночі,
Бо покинув мене
милий.
Як здолати цю
невдачу,
Що в полон мене
взяла?
Колись раділа, тепер
– плачу:
Навіщо я за ним ішла?
Категорія: Вірші | Додав: Lady_V (14.07.2013) | Автор: Lady_V
Переглядів: 610 | Коментарі: 2
Всього коментарів: 2
Поганий пост 0 Хороший пост
Василь
27.07.2013 16:55

Хороший вірш!
Поганий пост 0 Хороший пост
27.07.2013 21:11

спасибi, приэмно:)
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]