Безіменний
| Далечінь манить- серце в пустині Жадоба світла в непроникній пітьмі Холод чи спека - відповідь вперта Страждань забудемось в лічені дні В кривавому поті материнська земля Над батьківською хижою хмара чорнява Бродить по полю смертельна чума Ковтаєш повітря - бракує життя Далечінь видно - серце палає Світло проб´ється - повалиться тьма Теплом і любов’ю зігріються вічно Ті що страждали - що пізнали Христа! | |
| Категорія: Вірші | Додав: Mike (17.07.2014) | | |
| Переглядів: 604 |
| Всього коментарів: 0 | |