Будинок
| Ніч стоїть біля твоїх вікон, вона сама до тебе прийшла. Ніхто не чекав її і не кликав, підкралась пустельна пітьма. Ти боїшся вийти з будинку, лише в ньому світло горить, та під дахом немає відпочинку, щось всередині сильно болить. Чи на довго вистачить лампи, скільки ще світло буде горіть? Нам би сховатися десь, нам би, та далеко не зайдеш у пітьмі. Кров на снігу, звучить це банально, кров на руках змусить страждати. Швидко ти звикнеш жити брутально, швидше ніж ласку чужу приймати. Куди ділись очі ті світлі й дитячі, вони не ховали в собі злих погроз. Слово для тебе мало що значить, друзі зникають, це весь твій прогноз. Десь в глибині ти не любиш насилля, так у нотатках записав в телефоні. Рани не загоїть щоденне похмілля, не залікують їх Прилуки червоні. Тому знайшов чотири способи, ти відшукав чотири дороги, щоб збагнути таку філософію: позбутися нічної тривоги. Перший варіант найшвидший, він не займе у тебе багато часу, треба, щоб ти на вулицю вийшов, п'ятьма проковтне все відразу. Другий спосіб буде повільніший, маєш в будинку ти залишатися, світло колись-таки дім залишить, треба лише цього дочекатися. Можна тобі запастися свічками, лампочок прикупити достатньо, до смерті над ними ходити кругами, третій сценарій дорого вартує. Але навіщо сидіти у стінах, треба виходити у широкий світ. І щоб зробити могла це людина, потрібно навколо усе освітить. Кожен якби вийшов з оселі, свічку узяв, ліхтар чи світло душі, були б наші дні світлі й веселі, четвертий спосіб слід би лишив. | |
| Категорія: Вірші | Додав: Kot_Jara (31.01.2013) | | |
| Переглядів: 516 |
| Всього коментарів: 0 | |