Для Насті
| Ітимемо стежками по стопах за вечером-зимою, Вдихатимемо сонця аромат, Розквітнемо коханням щирою весною. Розсиплемось любов'ю у моїх віршах. А пам’ятаєш як рум’янець тебе тішив, Як я уперше руку цілував? Як обіцяв тобі дістати зорі, Як на руках до неба піднімав? Ти пам’ятаєш іскорку у моїх сльозах, Як намагались долю обійти? Як промінці волосся обіймали, Як я поклявся Твоє серце берегти? Я так просив, молив, я сподівався, Що ти повіриш у мої слова. Безжальна доля не вагалась, - Забрала в мене це життя. Без тебе важко зараз бути. Я бачив усмішко на твоїх устах.. Питаю я тебе: чи щира?.. | |
| Категорія: Вірші | Додав: (26.08.2012) | | |
| Переглядів: 878 | Коментарі: 1 |
| Всього коментарів: 1 | |
 0  Лара Вега
04.10.2012 01:13 | |