Вітаю Вас, Читач! Реєстрація RSS

...

Четвер, 05.03.2026

До України
Ти - самотня,
Ти - стражденна.
У тобі нема ні раю, ані пекла,
Озернись, прошу на крик мій ошелешений!
Ти гидка для мене і неперевершена.
Половина твоя - зраджена країна,
Половина твоя - зрадники чужі,
Нашептала нам про це сумна історія.
Це не осуд, це лишень мої думки.

Так болять, болять останки твої зрубані.
Звідки в грудях бескінечні в тебе рани?
Хоч на мить долонями рожевими,
Зупинити б ці криваві океани.
Категорія: Вірші | Додав: (19.02.2014) | Автор: Світлана Прокопенко
Переглядів: 362
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]