Двоякі
| Міряєм пітони в попугаях Кешу заганяєм в рамку стола Пітонові річні кільця Венозні круги накачають йому сили Скільки, що своїм ростом виміряє світ А він йому двигтить, магнітить Кеша, вийди з рамки пітонового кільця Не части! Здається ти занепав, заміряв тебе удав Пройдись по ньому, бачиш, спить!? Присняться евкаліпти та ліани, Ванни холодні посеред пустелі й каміння, Мигаючі очі завзятих гризунів. Нора його диха тихо, Він зайняв її і замостив; Уявив, які вони - дотики до шкіри, по його лусці, людських пальців. І лиш миготить вогник язика Віддається відпочинку Каа. 2024-11-29 | |
| Категорія: Вірші | Додав: volodiymyr (29.11.2024) | |
| Переглядів: 27 |
| Всього коментарів: 0 | |