Вітаю Вас, Читач! Реєстрація RSS

...

Неділя, 01.03.2026

І так бракує...
Життя утратило всі барви
І небо вже не голубе
На вулиці одні лиш лярви
І так бракує тут тебе

Тебе, що додавала фарби
В моє безколірне життя
Бракує сміху і ниття
Що на душі лишило карби

Бракує ніжного торкання
До моїх рук, чи до плечей
Що викликало так бажання
Безсонних, пристрасних ночей

Бракує голосу дзвінкого
Що проникав в кутки душі
Бракує поцілунку того,
Про який хочеться писать вірші

Бракує тих очей глибоких
В яких вбачався океан
Годин без тебе одиноких
Не знала я, що це обман..

Тобі ж нічого не бракує
Живеш собі... Лиш памятай
Душа моя поряд крокує
Її лиш ти не відпускай...
Категорія: Вірші | Додав: патлата (05.01.2013) | Автор: Патлата E
Переглядів: 418
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]