Із рук твоїх
| Із рук твоїх отруту випить ладен, Щоб вгамувати цей душевний біль. Лиш не кажи, що настрою підвладен, І що лукаво сиплю в рану сіль. І сіль потрібна. Як без неї жити, Коли все прісне, сіре і безлике? Ти посміхнись, -- це горе невелике, -- І знов навчись в собі себе любити. | |
| Категорія: Вірші | Додав: ullad1 (19.11.2015) | | |
| Переглядів: 315 | |
| Всього коментарів: 0 | |