Я люблю
| Я люблю втрачати свідомість, коли лечу в літаку. І хоч не літав ще ні разу, обов'язково це якось зроблю. Я люблю втрачати свідомість, коли іду в метро, коли дивлюся цікаве і не дуже цікаве кіно. Я люблю втрачати надію, коли треба рішучих дій, її зовсім уже не лишилось, мій друже, повір. Я люблю втрачати надію, щоб відчути смак життя, ти мене не раз рятувала, своє горе-дитя. Я люблю втрачати обличчя, де навколо повно людей, і вони від мене чекають нових та цікавих ідей. Я люблю втрачати обличчя, коли в руці стакан, коли навколо знайомі, я з ним залишаюся сам на сам. Я люблю втрачати розум, щоб робити непристойні речі До речі, а де друга плечі, щоб спертися і було легше? Я люблю втрачати розум, і проймає тіло морозом, коли згадую, що накоів при цьому, тормоз. Я люблю втрачати рівновагу, коли по краю іду, тут можна втратити все: майбутнє, життя і сім'ю. Я люблю втрачати рівновагу, але ти поруч завжди, і мене захищаєш від всієї правди й неправди. Я люблю втрачати усе, як при цьому в душі не коле, та тебе, моя мила, я не зраджу ніколи. Я люблю, ні я кохаю, тебе усім серцем, себе втрачу, лиш зоставлю почуття це безмежне. | |
| Категорія: Вірші | Додав: Kot_Jara (14.06.2012) | | |
| Переглядів: 534 |
| Всього коментарів: 0 | |