Вітаю Вас, Читач! Реєстрація RSS

...

П'ятниця, 06.03.2026

Я - українка!
Сьогодні ти проснувся зовсім іншим.
І не тому,що за вікном весна,
А лиш тому,що тихо на бруківці
Лежить не пил, а змучені тіла.

І лиш тому,що плаче Україна!
І лиш тому, що дзвони б’ють в церквах!
Скажи мені, хіба ж ти є людина,
Як в тебе кров братерська на руках?..

Скажи мені, ти ж добре маєш знати,
Тебе ж навчали: «Сину пам’ятай!
В житі ніколи не принижуй матір!
І головне по брату не стріляй!»

Сьогодні ти проснувся зовсім іншим,
Бо чорні хмари за твоїм вікном.
Тримайся мудрих та розумних рішень,
А не сиди з убогим за столом!

Не плач, моя нещасна Україно!
Вставай на ноги! Та лише не плач…
Ти вже далеко не мала дитина -
Когось караєш, а комусь пробач.

Ще залунає правда наша дзвінко!
Омиє кров цілющим джерелом...
Горджуся тим,що я є українка!
Горджуся тим, хто зветься козаком!
Категорія: Вірші | Додав: (19.02.2014) | Автор: Левицька Юлія
Переглядів: 859
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]