ЯК СИТЕ ЇДЛО
| ЯК СИТЕ ЇДЛО На горі він ходе, в духовнім сані, Вірить в Бога? а це уже не важно, Таке право йому в палатах дано, У ночі, за гріхи його продажні. Ну а як же інтелект, честь і совість, Узріли золото, янтар і срібло, Для невірників, вони ніби хворість, Так і лізуть в душу, як сите їдло. Для утіх своїх обмежень він не мав, Грав у шинку мерзенному на кості, Пив, пропивав усю душу продавав, Стан для себе брав, у чужої млості. Мабуть у нього бісів дух во плоті, Гнать його! із духовної вершини, Гріховність - має жити у болоті, Де завгодно, та тільки не в людині. | |
| Категорія: Вірші | Додав: (21.08.2012) | | |
| Переглядів: 442 |
| Всього коментарів: 0 | |