"Яничари"
| Власну мову по приколу По світу пустили. Та чужії личаки До дірок зносили. Позабули де родились. Місце, де зростали. Та за сало з ковбасою Вкраїну продали. Ті в Росію, ті в Европу, Тягнуть розривають. Як Вкраїну врятувати І знати не знають. Позабули Яничари Як світ годували, Як на горах й полонинах Отари зростали. Як широкії лани Зерном колосились. Та почали в чужу хату Пожити проситись. Встаньте ж, Браття Українці, Лицем до господи. Гуртом Богу помоліться Й гайда до роботи. Не за пагорб заглядайте Руку не тягніте. Свою неньку Україну Плекайте й Ростіте. | |
| Категорія: Вірші | Додав: (19.02.2014) | | |
| Переглядів: 440 |
| Всього коментарів: 0 | |