Його нема
| Його нема нема для чого жити Вона пішла зі слізьми і словами Пробач мені коханий,але я мушу І рік її не бачила,та все ж вона вийшла з дому Заплаканії очі,розпущене волосся З двома гвоздиками в руці На голові чорна пов*язка В душі порожня тишина На могилу зібралася Подумала бабця й сказала Не тужи рідненька,не тужи Живи як раніше жила, Його нема,пробач його нема! | |
| Категорія: Вірші | Додав: (12.10.2013) | | |
| Переглядів: 443 |
| Всього коментарів: 0 | |