Кінець Рабству
| У якому світі, ти проживаєш, що ти бажаєш, ти не є у місті, але що хочеш, що ти гадаєш, я мовби не безцінний кволий, дохлий, робочий, сучий раб, котрий, є молодий, і гарний, але, відтепер мовби хмарний, від дуже багато тяжких робіт, і він кожний раз розливає піт, і він плаче коли ніхто не баче, коли припиниться рабство козаче, я не можу але мушу дивитися, щоб я розумів як важко рабом, тому козаки мушуть битися, і це геніально, що продовжають, бути разом, і так не прощають, тому вороги бояться, не сміються, а якщо лише сміються, зіб'ються. | |
| Категорія: Вірші | Додав: Артемiй (24.06.2015) | | |
| Переглядів: 415 |
| Всього коментарів: 0 | |