Вітаю Вас, Читач! Реєстрація RSS

...

Понеділок, 20.05.2024
Головна » Статті » Вірші
КОСИ І ЧУБИ
КОСИ І ЧУБИ.

Ох, як печалили верби в лузі,
Ох, як тужили клени і дуби,
Як проти честі,по всій окрузі,
Мечем зрізали козакам чуби.

І озвались гордим зовом болі,
З глибин позвали глибокі рани,
До серця – клятву козачій волі,
І до честі - славу полум’яну.

Досить вільно гратися мечем,
Пора його, уже навпіл ламати
І козачий гнів схопивсь вогнем,
І знов чуби їм стали пасувати.

Та так, що до них, всі красуні
Свої коси поруч положили..
В любові вірній горді й юн,і
Отак жили й більше не тужили.

Ох, як зраділи їм верби в лузі,
Ох, як раділи клени і дуби.
Пісні лунали, по всій окрузі,
Коли зріднились коси і чуби.
Категорія: Вірші | Додав: ivan44 (13.08.2011) | Автор: Давиденко іван E
Переглядів: 554
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]