Кожному
| Лежи собі, зарившись в ковдру Кричи, і вий, й кусай ту купу подушок Забувши про натуру горду Розбий кулак об стіну до кісток Ніхто не бачить, і ніхто не чує Цього ж хотілося тобі, ба ні? Але десь в голові думка витує “Прийдіть, скажіть тепле слівце мені” Ненавидиш себе за думку ту зрадливу Ненавидиш усіх, разом й поодиноко Але тварюку ту ненавидиш ти особливо Аж хочеться всадити лезо їй у око Жахлива ніч. Але настане завтра І ти, вдягнувши на лице щасливу маску Немов ота смішна циркова мавпа Покажеш видом всім, що все прекрасно Ніхто не взнає, що в тобі Замкнуті, як у клітці птах Горять ненависті негаснучі вогні До того, кого бачиш у садистських снах | |
| Категорія: Вірші | Додав: (13.04.2013) | | |
| Переглядів: 485 |
| Всього коментарів: 0 | |