Лемки-лелеки
| Лемки-лелеки Де зорі величні Понад небесами Близенько до сонця, До серця, до мами... До Отчої хати, Де тихая річка, Безмежні постори І рідні потічки. До свого гніздечка Вертає пташина, Лишаючи землі, Чужії країни. До рідного краю Завжди серце лине У згадці прадавній, Старенькій світлині. То лемки - лелеки Зоріють світми, Шанують могили З Святими Хрестами Нескорена пам'ять, Мов кадри із фільму, Як земля прадавню Віддали свавільно, Народ як худобу Загнали в вагони, Крізь терен і сльози Від рідного дому. Де мамина грушка, Криниця стояла Тепер нові газди Там поле зорали. Руїна у серці І розпач бездонний, Та ріками сльози Крізь крики і стогін. "Ой мамцю,матусю Чого ж, ти безсила!? Дітей тих дібненьких Крилом не укрила?" Злетіли у далі Малі лелечата - Не вижило,впало В дорозі багато. Наповнена чаша - Духовна криниця, Свічею освічені Ввічності лиця... Гуркочуть громами, Проллються дощами, В тумані спливають, Мов віщними снами. Набатом б'ють, дзвоном, Відлунюють в серці І серце до серця В молитві озветься: -Царице Небесна! Так щиро благаю, Хай пам'яті вогник Повік не згасає. Лампадою світять Попід образами, Окрилені з дому Від нас рушниками. Летять над віками, Зоріють світами, Над горами линуть У даль журавлями. Де мрія широка, Де думка висока - Там лемківська пісня Ясна синьоока, Там лемківське слово Розумне, величне- Колиска народу Священна і вічна. В косицю обряди Звичаї вплітає Шануйте людей тих Що їх пам"ятають. ...де сонце за обрій спочити лягає Заблимають зорі із рідного краю. Там тихі тумани Століття гойдають Роки за роками У небо змивають. Як лемківську пісню Собі нагадаю... Курличуть лелеки Із отчого краю!.. 1 грудня 2012 року Наталія Мельник | |
| Категорія: Вірші | Додав: Pegos (12.12.2012) | | |
| Переглядів: 763 |
| Всього коментарів: 0 | |