Лесі Українці
| Летюча зірка небом пролетіла, Затьмивши своїм сяйвом цілий світ. О як ти, Лесю, швидко догоріла, Тобі вділила доля мало літ. Ой Лесю, Лесю, сестро Прометея! Ти людям правди полум’я несла. Та Зевс новітній, бог усіх імперій Послав тобі в житті чимало зла. Але тебе схилити не зуміли Всі сильні світу цього до землі, Бо в тебе за спиною були крила – Твоя любов до рідної землі. Перед обличчям долі не схилилась І своїй думці не утяла крил. Адже коли надія ще лишилась Потрібно жити із останніх сил. І ти жила! Любов до України Через життя ти в серці пронесла. Заради неї вірила й творила, Із нею в серці в небуття пішла. І дотепер на яснім небозводі Твоя Вкраїні шле привіт зоря І своїм сяйвом, зітканим з любові Понад землею рідною сія. | |
| Категорія: Вірші | Додав: (13.05.2012) | | |
| Переглядів: 565 | Коментарі: 2 |
| Всього коментарів: 2 | |
 2  РИЖЕНЬКА
13.05.2012 18:45 0 АНДРІЙ МИХАЙЛОВИЧ
10.02.2013 22:53 | |