Ми бачимо багато чуда
| Ми с тобой,були у різних чашах,
У різних чашах солодкого вина,
П'янка спокуса,п'ється зранку,
Вона триває допізна.
Впізнай себе,коли ти в зюзю,
І що,тобі хочеться вина?
Ти пізнаєш себе від тоді,
Коли засяяна луна.
Ми бачимо багато чуда,
Напившися вина,
Але наступить ранок,
Нічого згадати-памяті нема.
Де ж вона?
Від тоді,плаче голова,
Я її не бачу!
А чаша,вже пуста.
|
|
Категорія: Вірші | Додав: borisenkokolja (15.02.2016) |
| Переглядів: 379
|
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[
Реєстрація |
Вхід ]