Вітаю Вас, Читач! Реєстрація RSS

...

Четвер, 05.03.2026

Моя філософія..
Заховалися сни у безодні сумління,
Дощ змиває з обличчя набридливу маску,
Серце лине у роздумах, завмира з нетерпіння,
Хоче радість відчути від забутої ласки.
Де та воля моя, що колись майоріла
Десь за обрієм клітки, в якій я живу?
І чому з клітки вирватись я не зуміла?
І відчути смак щастя не можу чому?
Погасила в очах вогник віри в життя
Снами сірих, безликих, холодних ночей.
Вже заснуло маленьке наївне дівча
Десь на дні посірілих самотніх очей...
Категорія: Вірші | Додав: Billy (25.02.2014) | Автор: Ірина Андрієвська E
Переглядів: 435
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]