Вітаю Вас, Читач! Реєстрація RSS

...

Понеділок, 09.03.2026

Не їдь
Не їдь! Вона згвалтує і задушить!
Столиця вб’є тебе, повір.
Спочатку обіймає, потім мучить
І боляче кусає, наче звір.

Не їдь! Прошу, залишся, я благаю.
Тернистим шляхом не дійдеш до раю.
Обурюєшся, злишся. Я картаю.
Ти поспіхом збираєш речі. Я тікаю.

Не їдь! Одна-єдина думка в голові
Й спокійну позу не приймає.
Хіба є ближче ще хтось на землі?
Таке лиш раз в житті буває.

Перон. Заходиш в потяг. У купе сідаєш.
Вона заплакана прийшла. Назустріч вибігаєш.
Прощатись? Ні! Залишитись назавжди.
Без неї світ ніщо не вартий.
10.09.2014
Категорія: Вірші | Додав: kreystey (08.01.2015) | Автор: Вероніка Мелісова
Переглядів: 530 | Теги: прощання, поїздка, столиця, вибір
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]