Вітаю Вас, Читач! Реєстрація RSS

...

П'ятниця, 27.02.2026

Немає раю
На дворі грім, гроза.
Так сильно плачуть небеса,
За ти тими прекрасними літніми ночами,
Коли ми ще були разом,
І ти була зі мною в ту прекрасну мить.
Там де вічно грає музика Шопена
І немає там смутку і печалі
Вічно квітнуть орхідеї…
Але проснувшись…
Я побачив що нічого цього вже нема,
Є лиш темрява і морок.
І плаче небо за тобою.
Моя ти зіронька криштальна.
Категорія: Вірші | Додав: Killer (15.05.2012) | Автор: Рома С. E
Переглядів: 502 | Коментарі: 1
Всього коментарів: 1
Поганий пост 0 Хороший пост
03.10.2012 00:21

Так романтично починався вірш а потім знову смуток. Надіюся це депресивне состояніє лише у твоїх віршах? ah
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]