Вітаю Вас, Читач! Реєстрація RSS

...

П'ятниця, 27.02.2026

ПІДІЙДИ МІЙ МИЛИЙ
ПІДІЙДИ МІЙ МИЛИЙ

Місяць вже зійшов, він сія на волі,
А я кохану мов в тумані бачу,
Для неї мислі всі мої в неволі,
І час зібратись я безмірно трачу.

Хотілось з нею почуттям ділитись,
У сяйві ніжно обійнять кохану,
За що покірно місяцю вклонитись,
За мить освітлену мені надану.

У якій уже розцвів дівочий стан,
І краса в очах радісна засяла,
Треба діять, щоб не вразила мовчань,
Яка з ваганням у душі запала.

Підійди мій милий, обійми мене,
Благаю й кличу ніжно та прекрасно,
Хай веління в серці вчасно спалахне,
Поки світло ночі світить ясно.

Так кохана серце втішивши сумне,
На мить сховатись місяця впросила,
Ось так сама приголубивши мене,
Признань любові все ж таки збудила.
Категорія: Вірші | Додав: (10.03.2012) | Автор: Давиденко Іван E
Переглядів: 499
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]