Плач
| Твоя долоня тепер навіки в моїй долоні, Ти тримаєш міцно, немов я в твоєму полоні, Сльози течуть тихо, але я на жаль чую, Твій плач від моїх віршів, які я зараз диктую. Твоє заплакане обличчя, не дивись на мене, ні, Я сам ледве стримуюсь, дивлячись в твої очі сумні, Вже і я плачу та не хочу щоб ти бачила мене таким, Адже мій характер здається для тебе м"яким. Тільки сильна людина може показати свої сльози, Хоча знаєш, що від сліз не буде тепло, а будуть морози, Від сліз ти не побачиш мою усмішку, а тільки плач, Це останній вірш тобі, а за все що було - пробач. | |
| Категорія: Вірші | Додав: (24.05.2013) | | |
| Переглядів: 442 |
| Всього коментарів: 0 | |