Пори року
| Неначе квітка біла серед неба, прийшла весна до мене тепла. Цілунком сонечка зігріла І все навколо обігріла. Укрила землю всю квітками і оповила запахами. Усе навколо ожило , і розцвіло. І світ навколо весь змінився І теплотою він укрився Й усі забули про зиму. Таку холодну і сумну. А там і літо швидесенько прийшло й хороший настрій принесло. Природа хутко заживилась, бо людям сонця захотілось Пора відпусток появилась. А це і ліс, і ліс, і гори. І синє-синє, тепле море. І зірка з місяцем удвох тобі співають в унісон. У парку пахне шашликами Атракціони і забави... І осінь вже не за горами Пора навчання й урожаю І теплого, зеленого чаю. Яскраве листя і сивий туман, неначе заносить нас у дурман. Пташки прощаються із домом І довго сумують перед порогом. Та бабине літо до нас ще приходить Гриби та яблука у кошик приносить. А вечір холодом своїм оповиває всі кутки. І ми з тобою знов удвох Підем на завтрішній урок. | |
| Категорія: Вірші | Додав: (29.01.2014) | | |
| Переглядів: 493 |
| Всього коментарів: 0 | |