Вітаю Вас, Читач! Реєстрація RSS

...

Понеділок, 09.03.2026

Правда
Ти докопав до дна, Огляньсь, Ти сам. Тобі брехали в очі Тепер й ти сядь, та не копай подумай, поміркуй, згадай як ти обманював себе, щоночі Але ж кричать усі, що краще правду знати почувши правду їх нема Запам’ятай: де задоволені тобою там брехня, де істина, то там ти був та вже нема Та там де правда обплюють лице, в брехні це зроблять в спину З обличчя витреш і трохи станеш схожим на людину. І ось ти йдеш, усмішка на лиці від тільки що почутої брехні. А я тобі скалічив душу, і не мечем, і не ножем чи шаблею; двома словами, як з’ясувалось правдою. і ти пішов, сказав є інші люди я вслід гукнув завжди приходь за правдою
Категорія: Вірші | Додав: (17.04.2014) | Автор: Іра Чернік
Переглядів: 496
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]