Вітаю Вас, Читач! Реєстрація RSS

...

Вівторок, 24.06.2025
Головна » Статті » Вірші
РОЗЧИННА КАВА
Пливуть похмуро-сірі, темні дні,
Холодний дощ періщить без уґаву.
А я чекаю світла у вікні
І п’ю свою гірку розчинну каву.

І для колгоспів віршики пишу.
Оплати не беру, то й замовляють.
У віршуванні плутаюсь, грішу,
ПомИлок тьма (в колгоспі все читають!)…

…Давно последний шторм отбушевал
И душу не истреплет ураганом.
Случилось то, о чём и не мечтал:
Меня читают вместе с Губерманом!

Вже майже біля Фінішних Дверей
Мені послала Доля цей гостинець.
Я ж трошечки (по матері) єврей,
А Губерман (теж трошки!) — українець…

…Пливуть похмуро-сірі, темні дні,
Холодний дощ періщить без уґаву.
А я чекаю світла у вікні
І п’ю свою гірку розчинну каву.
Категорія: Вірші | Додав: ullad1 (22.07.2020)
Переглядів: 159 | Теги: лірика
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]