Серед зими
| Серед зими Це все було серед зими ішов Микола від куми притомився,нема ходу і усівся на колоду, що лежала,вкрита мохом, у Кіндрата під забором. Він сидіть уже не зміг і тихесенько приліг, як,бувало,лягав кіт- розняв поли й на живіт. Та Миколі все байдуже, впали поли обі в лужу, переповнив в куми кишку, а на вербі зірвало кришку. Півень п,яний не кокоче, а Рябко співати хоче. Вмить тихесенько заснув. Зима.Мороз своє тиснув. Біда сталась у Миколи- у болото вмерзли поли. За бідою йде біда, вже зуб на зуб не попада. Мороз холодом тривоже, а Микола встать не може. Рветься,рветься,та дарма, відпусти ж мене,кума. Відпусти мене,Маруся, я ж бо жінки страх боюся. Знаєш ти мою Наталку- примінять буде качалку. | |
| Категорія: Вірші | Додав: (10.07.2013) | | |
| Переглядів: 452 |
| Всього коментарів: 0 | |