Сотня іде в небо
| Горить майдан, палає Та ворог не відступає, Виконує ворожі накази, Пускає в хід спецнази. Молоді хлопці в бій вступають, За Україну, за її свободу, Беззахисні, без зброї Борються за волю народу. І падають один за одним Безстрашні, сміливці Стріляли їм в голову, в серце Нелюди озвірілі. І піднімалися їх душі над Україною, І плакали в Небі Ангели над кожною дитиною. То сотня у Небо злітає, Про порятунок у Бога благає, І вже не борнею, а молитвою, Просить за Україну, горем прибитую. А нині рясним дощем Сльози їхні на Землю падають, То прощаються вони з братами, Про себе нагадують. А туга в серцях не минає Бо їх між нами більше немає, Може зорями над Україною засяють, І як ліхтарики на Майдані замигають. Та нині ми добре знаємо, Що сотню у Небі маємо, Що моляться за Україну І охоронить нас у важку хвилину. Нехай душа кожного ясністю сяє, І Господь запровадить її до Раю. Та помістить, де праведні спочили, Бо вони цього заслужили. 23.02.2014р. | |
| Категорія: Вірші | Додав: (25.02.2014) | | |
| Переглядів: 459 |
| Всього коментарів: 0 | |