СТРІЧАЄМ ОСІНЬ!
| СТРІЧАЄМ ОСІНЬ! Ходою плавною ступає Осінь на ганок, Її прекрасне в позолоті вбрання, В її цілунку – прохолода рання, Вінок її – багрянолистовий танок. Вона в задумі сіла до вікна – В ній спокій мудрості величний, - Полотну природи пейзаж мальовничий Трепетно пензлем вогняним внесла. І квітне все довкола барвами її снаги! І грона горобини – ягоди кохання Засяють пурпурно в контрасті єднання На білому тлі володіння зими. Не одинока Осінь, та завжди сама… Прекрасний лик її чарівний, Дощу її і вітру гомін плинний, І надривне прощання птаха, й озима… Вона зрозуміла мені та знайома. Віками нам осінь вірші навіює! У захваті серце від музи осінньої - Принадного світу краси аксіома! Ніколіна Шульга Вересень 2013 | |
| Категорія: Вірші | Додав: (25.09.2013) | | |
| Переглядів: 407 |
| Всього коментарів: 0 | |