Світові
| На вишнях розцвітають білі квіти, Хрущі у вікна стукають ночами… О мій нещасний, виболілий світе! Мені болять твої пекучі рани. Мені твоя туга гірчить полином, Мені твій стогін роздирає тишу… Візьму тебе на руки, мов дитину І лагідно тихенько заколишу. Щоб ти хоч в цьому оксамиті ночі Забув про біль, про сльози і страждання. Заплющ на мить свої печальні очі Хай серце заспокоїться до рання. Пробач нам всім. Ми іще просто діти. А діти часто можуть буть жорстокі. Прости за все ти наш стражденний світе, В своїм стражданні ти не одинокий… | |
| Категорія: Вірші | Додав: Innessa (13.05.2012) | | |
| Переглядів: 497 | Коментарі: 1 |
| Всього коментарів: 1 | |
 1  РИЖЕНЬКА
13.05.2012 18:40 | |