Священнодійні зустрічі
Зустрічі перед Сном. Ніякий промінь з пальця не укаже де обрій чутого. – Де, він? Лиш ріжки баранячі і жили арфи тривожать сон олив і кипарисів Хто там загоює рани розпатраних історій хто спить в гравійній величі по сім віків. Загадані й сміливі виклики в Обох: Йому – прорватися крізь пантеони її голотьби, Їй – до відгадки не прийти Пологий колодязь волі Нефертіті Ра не загляне, Атон лиш… Зможеш ти: богів предків провадити до сну і на ту гору просіяти. Царівна байдужа до Гори. ![]() 2024-12-19 | |
Категорія: Вірші | Додав: volodiymyr (19.12.2024) | |
Переглядів: 25 |
Всього коментарів: 0 | |