Та
| Тут тільки сон,справжнього життя немає. Тут зниклі душі і тіла. Я бачу тих, хто там вмирає , останній видих віщуна. Дух,заглибившись в побожність, Моє ім’я кричав ,він заклинав. Мій темний бік це відчував , То притягував,то відпускав . …Невидимі,але їх бачу я Вони нестримні ,невблаганні-діти зла Мов морок повсталий із землі , Вони ідуть все ближче й ближче Мене засмоктує та тьма і страх окутує мене, а розум мій десь там-блукає І це останній день як я живу Вони вже близько , Позаду мене чорна хмара Тепер,мені пора спочить, Я та ,хто їх вбиває. | |
| Категорія: Вірші | Додав: (12.05.2013) | | |
| Переглядів: 429 |
| Всього коментарів: 0 | |