...

Ти як пташка злетом вільно,
Жадану мрію стрімко підіймаєш,
В зорі обертаєш і потім неодмінно,
В золотім убранстві, її до мене повертаєш. </p><p> І я як сокіл - твій крилатий,
Навстріч посланню тому піднімусь.
Вдягну вбрання - золотом багате
І враз до тебе жаданим повернусь. </p><p> Бо ти і я, це два пориви,
Спільний подих і одна любов,
Вона для нас, завжди чутлива,
Одвічна радість і міцна покров. </p><p> Ти як квітка перша мила,
До себе маниш чарівною красою,
А в ній буя незмірна сила,
Яка стає для мене провідною. </p><p> І я як вогник - твій життєвий,
Твоє сердечко гріти не устану,
Візьму тебе у сад квітневий,
Який для нас казковим стане. </p><p> Бо ти і я, це два пориви,
Спільний подих і одна любов,
Вона для нас, завжди чутлива,
Одвічна радість і міцна покров.</p>