Тихо плаче душа
| Тихо плаче душа В тихій місячній млі Не шукаючи втіхи у бога. Моє серце сповите дощами змлі, Що омиють прийдешню тривогу. Пісня листя долине до серця, і вмить, Стихне, стиснувши жили до болю, І сльоза на душі, як перелина роси, Розповість як кохали з тобою. Розповість про світанок, печаль і любов, Про найкращі години весною. Глибина твоїх синіх, бездонних очей Так знайома мені, аж до болю. Пам'ятаю, п'янили дурманом вуста, Що так ніжно поїли любов'ю,. Пам'ятаю наш день, пам'ятаю і ніч, Все чарівно було і казково... Я любила тебе, так і досі люблю Незбагненною тою жагою, Що доводила нас до безумних речей, І п'янила, вела за собою. Ти шаленство моє, ти бажання з усіх, Що навіки і всюди зі мню. Я любила тебе, так і досі люблю Незбагненною тою жагою. | |
| Категорія: Вірші | Додав: (13.08.2012) | | |
| Переглядів: 708 | Коментарі: 1 |
| Всього коментарів: 1 | |
 1  РИЖЕНЬКА
13.08.2012 22:57 | |